правителька

прави́телька

-и.

Жін. до правитель 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правителька — прави́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правителька — ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до прави́тель 1. Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (С. Добровольський); Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. правителька — ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до прави́тель 1. Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (Добр., Очак. розмир, 1965, 178); Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (Мик., II, 1957, 348). Словник української мови в 11 томах