правителька

прави́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правителька — -и. Жін. до правитель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правителька — ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до прави́тель 1. Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (С. Добровольський); Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. правителька — ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до прави́тель 1. Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (Добр., Очак. розмир, 1965, 178); Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (Мик., II, 1957, 348). Словник української мови в 11 томах