правити
ПРА́ВИТИ¹, влю, виш; мн. пра́влять; недок.
1. ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати.
А може й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та може радишся з панами, Як править миром! (Т. Шевченко);
Ласкава пані Катерина Росію правила. Бенкет Змінявсь бенкетом (М. Рильський);
Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна було чомусь царством правити (Панас Мирний);
// Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь.
Лісовик довгобородий Лісовим масивом правив, Доглядав ретельно лісу (Л. Первомайський);
* Образно. Неволя й досі править в сій країні! (Леся Українка).
2. ким, чим, рідко кого, що і без дод. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.
Який же то козак править човном? (Марко Вовчок);
Кожної хвилини фаетон міг перекинутись. Але вміло правила кіньми Софія (А. Шиян);
Хурман вперто правив коней понад залізницею (В. Кучер);
Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки, Попросив у брата віжки, Бо я править вмію трішки (М. Стельмах).
3. Прямувати куди-небудь.
Максим правив до галяви (М. Стельмах);
// перен. Мати якісь наміри.
– Кортить мені довідатися, куди він править. – Та нікуди! (П. Загребельний).
4. що. Доставляти щось куди-небудь.
Так і не дав моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар).
5. що. Справляти, чинити, учиняти що-небудь.
Справді, чудні та небувалі се розбійники уявилися і чудний і небувалий вони теж розбій правили (Марко Вовчок);
І, п'яні долею ясною, Бенкети правлять багачі (Микола Чернявський).
6. що і без дод. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.).
Руїну слави Рим пропиває. Тризну править По Сціпіонах (Т. Шевченко);
О. Нестор правив утреню дуже помалу (І. Франко);
Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча (А. Головко).
7. за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось.
Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю і за спочивальню правив йому (Іван Ле);
Ратушна площа, як центр середньовічного Талліна, спочатку правила за ринкову площу (з наук.-попул. літ.);
// Мати здатність служити чим-небудь.
Вона, та література [російська], може правити гідним зразком високомистецької реалістичної літератури (з наук. літ.);
// за що. Ставати чим-небудь.
Може воно колись і правда була, а тепер за брехню править (Номис);
// за кого, ким. Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось.
В артілі “Нове життя” за голову правив Іван Петрович Клен (Остап Вишня);
Одразу відчулося, що цей найбагатший на всю околицю парубок править тут верховодою (В. Минко).
Служи́ти (пра́вити, справля́ти) / відслужи́ти (відпра́вити, спра́вити) панахи́ду див. служи́ти.
◇ (1) Пра́вити бал – бути визначальним, головним у чому-небудь; керувати, господарювати, владарювати і т. ін.
Коли трудомісткість править бал, непевно почувається і виробничник, і покупець (з газ.);
У період, який зараз називають застійним, тоді, коли, “вал правив бал”, .. модним був лозунг “Давай! Давай! Давай!” (з газ.);
(2) Пра́вити путь – постійно рухатися в певному напрямку.
ПРА́ВИТИ², влю, виш; мн. пра́влять; недок.
1. що про кого – що і без дод. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось.
Народ тільки про те й править, що про волю та що землю панську давайте ділити (О. Копиленко);
Про того ж таки Чайченка правили, що, може, такий він, що й поглядом дівчат побиває (Марко Вовчок);
// Продовжувати розповідь.
Йоганна дивиться просто в вічі Марції, але та спокійно править далі (Леся Українка);
// Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй.
– Чую, що й коло пана маршалка заскакують, пані маршалковій компліменти правлять (І. Франко);
Знає він, що цар в світлиці Точить, править небилиці (Л. Первомайський).
2. чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.).
Нехай собака у дядька служить, а у дядини плату править (прислів'я);
– Чого стоїте? Ходімо разом! – гукають перші. – Куди? – Та до пана ж. Волі правити (Панас Мирний);
// Встановлювати ціну на щось.
– Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (О. Гончар);
Що ж, коні в нього добрі, довезуть. Фурман править ціну (М. Стельмах).
◇ Плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба див. плести́;
(1) Посиде́ньки пра́вити – марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині.
– Нема часу по хатах посиденьки правити. Швидше відпускай чоловіка (М. Стельмах);
(2) Пра́вити відсебе́ньки, фам. – самовільно діяти, поводитися на свій розсуд.
– Що ви там одсебеньки правите? – весело прощебетала Жабі до Михайла .. – Це не відсебеньки, а життя, – відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній);
(3) Пра́вити своє́ (своє́ї) – відстоювати свій погляд, настійливо дотримуватися власної думки, наполягати на чомусь і т. ін.
Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (М. Зарудний);
– Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром, – правив своєї Тугай (Г. Коцюба);
(4) Супере́чки пра́вити – сперечатися тривалий час.
[Марія:] Що ж це вони, справді, цілий ранок суперечки правлять. Пора вже вирішувати щось (О. Левада);
(5) Пра́вити (справляти, розво́дити, точи́ти, плести́ і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти) тереве́ні (рідше тереве́ні-ве́ні) зневажл.:
а) говорити дурниці, що-небудь нерозумне; базікати.
Почав теревені правити і до людей скаржитись: – Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (з переказу);
Причім тут зяб? – нахмурилася Марина: – А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський);
– Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов);
б) марнувати, гаяти час у пустопорожніх розмовах.
Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ'яненко);
Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький);
Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній);
Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький);
Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський);
[Хуса:] Так от: доволі теревені править, іди, переодягнись, – бо гості будуть (Леся Українка);
Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд);
– Та вже там аж парує [самовар], а ви все сидите та теревені справляєте (І. Нечуй-Левицький);
в) поширювати чутки, пліткувати про кого-, що-небудь або багато говорити.
Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський);
Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський);
– Про тебе теревені плів Ляссота і Левассер Боплан байки складав (М. Зеров).
ПРА́ВИТИ³, влю, виш; мн. пра́влять; недок., що.
1. Ліквідувати несправності; виправляти.
Де у землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах);
// Виявляти й усувати помилки у друкованому чи писемному тексті.
Жак правив і редагував Галині переклади (Ю. Смолич);
Наталя Василівна .. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (О. Копиленко).
2. Випрямляти.
– Я ж казала, що йому роги баранам править (В. Кучер).
3. Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін.
Він .. розмовляв з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній).
◇ Показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять див. пока́зувати;
Скрути́ти (облама́ти, вкрути́ти, прите́рти) / скру́чувати (обла́мувати, вкру́чувати, притира́ти, пра́вити) ро́ги див. скру́чувати;
(1) [Там (туди́),] де ко́зам ро́ги пра́влять <�Там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить> – там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко.
Збирається [Ївга] на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла... .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й тобі буде на горіхи... Гулятимеш там, де Сидір козам роги править! (Панас Мирний);
– Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький);
[Гужій:] Здоров, Романе! Відкіля це з'явився? [Лановий:] Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов);
– Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах);
Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (з газ.).
Значення в інших словниках
- правити — пра́вити 1 дієслово недоконаного виду керувати; спрямовувати рух кого-, чого-небудь; прямувати; справляти, чинити, учиняти що-небудь; здійснювати обряди; виконувати якесь призначення пра́вити 2 дієслово недоконаного виду говорити... Орфографічний словник української мови
- правити — (своє) повторювати, торочити, товкмачити, товкти; (борг) стягати; (ціну) просити, (як за батька) гнути, гилити; (молебень) служити; (за що) служити чим; (роги) виправляти; (бенкет) справляти; (народом) керувати, володарювати; (човном) правувати; (текст) КОРЕҐУВАТИ, кн. вносити поправки. Словник синонімів Караванського
- правити — див. говорити; керувати; спрямовувати Словник синонімів Вусика
- правити — [правиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
- правити — I -влю, -виш; мн. правлять; недок. 1》 перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правити — відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла. Фразеологічний словник української мови
- правити — ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право.. Словник синонімів української мови
- правити — Пра́вити, -влю, -виш, -влять; прав, пра́вмо, -вте що з кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- правити — ПРА́ВИТИ¹, влю, виш; мн. пра́влять; недок. 1. перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. А може й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та може радишся з панами, Як править миром!... Словник української мови в 11 томах
- правити — Правити, -влю, -виш гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Словник української мови Грінченка