правити

ПРА́ВИТИ¹, влю, виш; мн. пра́влять; недок.

1. ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати.

А може й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та може радишся з панами, Як править миром! (Т. Шевченко);

Ласкава пані Катерина Росію правила. Бенкет Змінявсь бенкетом (М. Рильський);

Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна було чомусь царством правити (Панас Мирний);

// Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь.

Лісовик довгобородий Лісовим масивом правив, Доглядав ретельно лісу (Л. Первомайський);

* Образно. Неволя й досі править в сій країні! (Леся Українка).

2. ким, чим, рідко кого, що і без дод. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.

Який же то козак править човном? (Марко Вовчок);

Кожної хвилини фаетон міг перекинутись. Але вміло правила кіньми Софія (А. Шиян);

Хурман вперто правив коней понад залізницею (В. Кучер);

Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки, Попросив у брата віжки, Бо я править вмію трішки (М. Стельмах).

3. Прямувати куди-небудь.

Максим правив до галяви (М. Стельмах);

// перен. Мати якісь наміри.

– Кортить мені довідатися, куди він править. – Та нікуди! (П. Загребельний).

4. що. Доставляти щось куди-небудь.

Так і не дав моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар).

5. що. Справляти, чинити, учиняти що-небудь.

Справді, чудні та небувалі се розбійники уявилися і чудний і небувалий вони теж розбій правили (Марко Вовчок);

І, п'яні долею ясною, Бенкети правлять багачі (Микола Чернявський).

6. що і без дод. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.).

Руїну слави Рим пропиває. Тризну править По Сціпіонах (Т. Шевченко);

О. Нестор правив утреню дуже помалу (І. Франко);

Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча (А. Головко).

7. за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось.

Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю і за спочивальню правив йому (Іван Ле);

Ратушна площа, як центр середньовічного Талліна, спочатку правила за ринкову площу (з наук.-попул. літ.);

// Мати здатність служити чим-небудь.

Вона, та література [російська], може правити гідним зразком високомистецької реалістичної літератури (з наук. літ.);

// за що. Ставати чим-небудь.

Може воно колись і правда була, а тепер за брехню править (Номис);

// за кого, ким. Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось.

В артілі “Нове життя” за голову правив Іван Петрович Клен (Остап Вишня);

Одразу відчулося, що цей найбагатший на всю околицю парубок править тут верховодою (В. Минко).

Служи́ти (пра́вити, справля́ти) / відслужи́ти (відпра́вити, спра́вити) панахи́ду див. служи́ти.

◇ (1) Пра́вити бал – бути визначальним, головним у чому-небудь; керувати, господарювати, владарювати і т. ін.

Коли трудомісткість править бал, непевно почувається і виробничник, і покупець (з газ.);

У період, який зараз називають застійним, тоді, коли, “вал правив бал”, .. модним був лозунг “Давай! Давай! Давай!” (з газ.);

(2) Пра́вити путь – постійно рухатися в певному напрямку.

ПРА́ВИТИ², влю, виш; мн. пра́влять; недок.

1. що про кого – що і без дод. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось.

Народ тільки про те й править, що про волю та що землю панську давайте ділити (О. Копиленко);

Про того ж таки Чайченка правили, що, може, такий він, що й поглядом дівчат побиває (Марко Вовчок);

// Продовжувати розповідь.

Йоганна дивиться просто в вічі Марції, але та спокійно править далі (Леся Українка);

// Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй.

– Чую, що й коло пана маршалка заскакують, пані маршалковій компліменти правлять (І. Франко);

Знає він, що цар в світлиці Точить, править небилиці (Л. Первомайський).

2. чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.).

Нехай собака у дядька служить, а у дядини плату править (прислів'я);

– Чого стоїте? Ходімо разом! – гукають перші. – Куди? – Та до пана ж. Волі правити (Панас Мирний);

// Встановлювати ціну на щось.

– Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (О. Гончар);

Що ж, коні в нього добрі, довезуть. Фурман править ціну (М. Стельмах).

◇ Плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба див. плести́;

(1) Посиде́ньки пра́вити – марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині.

– Нема часу по хатах посиденьки правити. Швидше відпускай чоловіка (М. Стельмах);

(2) Пра́вити відсебе́ньки, фам. – самовільно діяти, поводитися на свій розсуд.

– Що ви там одсебеньки правите? – весело прощебетала Жабі до Михайла .. – Це не відсебеньки, а життя, – відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній);

(3) Пра́вити своє́ (своє́ї) – відстоювати свій погляд, настійливо дотримуватися власної думки, наполягати на чомусь і т. ін.

Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (М. Зарудний);

– Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром, – правив своєї Тугай (Г. Коцюба);

(4) Супере́чки пра́вити – сперечатися тривалий час.

[Марія:] Що ж це вони, справді, цілий ранок суперечки правлять. Пора вже вирішувати щось (О. Левада);

(5) Пра́вити (справляти, розво́дити, точи́ти, плести́ і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти) тереве́ні (рідше тереве́ні-ве́ні) зневажл.:

а) говорити дурниці, що-небудь нерозумне; базікати.

Почав теревені правити і до людей скаржитись: – Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (з переказу);

Причім тут зяб? – нахмурилася Марина: – А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський);

– Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов);

б) марнувати, гаяти час у пустопорожніх розмовах.

Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ'яненко);

Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький);

Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній);

Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький);

Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський);

[Хуса:] Так от: доволі теревені править, іди, переодягнись, – бо гості будуть (Леся Українка);

Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд);

– Та вже там аж парує [самовар], а ви все сидите та теревені справляєте (І. Нечуй-Левицький);

в) поширювати чутки, пліткувати про кого-, що-небудь або багато говорити.

Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський);

Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський);

– Про тебе теревені плів Ляссота і Левассер Боплан байки складав (М. Зеров).

ПРА́ВИТИ³, влю, виш; мн. пра́влять; недок., що.

1. Ліквідувати несправності; виправляти.

Де у землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (М. Стельмах);

// Виявляти й усувати помилки у друкованому чи писемному тексті.

Жак правив і редагував Галині переклади (Ю. Смолич);

Наталя Василівна .. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (О. Копиленко).

2. Випрямляти.

– Я ж казала, що йому роги баранам править (В. Кучер).

3. Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін.

Він .. розмовляв з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній).

◇ Показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять див. пока́зувати;

Скрути́ти (облама́ти, вкрути́ти, прите́рти) / скру́чувати (обла́мувати, вкру́чувати, притира́ти, пра́вити) ро́ги див. скру́чувати;

(1) [Там (туди́),] де ко́зам ро́ги пра́влять <�Там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить> – там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко.

Збирається [Ївга] на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла... .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й тобі буде на горіхи... Гулятимеш там, де Сидір козам роги править! (Панас Мирний);

– Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький);

[Гужій:] Здоров, Романе! Відкіля це з'явився? [Лановий:] Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов);

– Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах);

Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (з газ.).