практикувати
ПРАКТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. що. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.).
Практикувала Сташка і таке. У неділю, коли обоє вони були вільні, вона раптом прикидалась хворою (Ірина Вільде);
Останнім часом на Україні почали практикувати так зване смужне землеробство (з наук.-попул. літ.).
2. заст. Займатися практикою (у 5 знач.).
Я сам вернув що лиш недавно додому, забарившись у свого давнього шкільного товариша лікаря, що тут практикує (О. Кобилянська);
// Стажуватися.
Письмо було зі Львова, від купця, у котрого практикував Готліб (І. Франко).
3. що, розм. Робити вправи для розвитку чого-небудь.
– Я навчилася розбирати [автомат] в госпіталі, – сказала жінка, – ногу лікувала, а руки практикувала (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- практикувати — практикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- практикувати — (руку) вправляти, фр. набивати, наламувати; {методи) застосовувати; (- лікаря) мати практику, приймати <�лікувати> хворих; п. ф. -СЯ, мати місце. Словник синонімів Караванського
- практикувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). 2》 неперех. Займатися практикою (у 5 знач.). || Стажуватися. 3》 перех., розм. Робити вправи для розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- практикувати — Вправлюватися, вправитися, повправлюватися, заправлюватися, заправитися, позаправлюватися, управлюватися, управитися, повправлюватися, досвідчуватися, досвідчитися, подосвідчуватися, зідосвідчуватися, зідосвідчитися, позідосвідчуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- практикувати — практикува́ти дотримуватися церковних законів і обрядів (м, ср, ст): Був глибоко віруючий і дуже прив'язаний до своєї церкви, але з практикуванням якось йому не склалося. Не знав, очевидно, що капітальна засада християнської Церкви каже, власне, практикувати (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- практикувати — ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
- практикувати — ПРАКТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Здійснювати, застосовувати щось на практиці чи перевіряти практикою (у 3 знач.). Практикувала Сташка і таке. У неділю, коли обоє вони були вільні, вона раптом прикидалась хворою (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах