практикуватися

ПРАКТИКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. тільки 3 ос. Здійснюватися, застосовуватися на практиці, перевірятися практикою (у 3 знач.).

У нас в Чернігові є кілька родин, що охоче замінялися би дітьми на вакації .. Подібні заміни дітьми практикуються в Швейцарії і Германії, наскільки мені відомо (М. Коцюбинський);

Врешті таки заговорив [Шухновський]: – Минулі роки в нас практикувалося виставляння оцінок лише тим, хто навчався фактично... (Ю. Збанацький);

Щоб збагатити зерно озимої пшениці на білок, останніми роками в нашому господарстві з успіхом практикується підживлення її гноївкою під час колосіння (з наук. літ.).

2. у чому, на чому, з інфін. і без дод. Засвоювати що-небудь чи перевіряти засвоєне на практиці (у 3 знач.).

Бас, баритон і тенор – Данило, Флегонт і Харитон – з поважної причини не могли з'явитись на чергову пробу, щоб практикуватись у виконанні кантати “Слава Україні”, – тож весь хор повним складом прибув до них (Ю. Смолич);

Нові токарі Павлуша й Микола, що прийшли в цех після закінчення технічного училища, уже більше чотирьох тижнів практикувалися на токарних верстатах (П. Автомонов);

Пішов [Захар] на курси шоферів, учивсь, практикувався (П. Дорошко);

Учні практикуються керувати бригадою, ланкою (з наук. літ.);

// на кому – чому, розм. Застосовувати до кого-, чого-небудь свої практичні знання, навички, здобувати практичний досвід, використовуючи когось, щось.

– Не один же ти в неї, Корнію, – заступається за лікарку Демид. – Не має вона права на мені практикуватись, – обурено вигукнув Корній (О. Гончар).

3. Пас. до практикува́ти 1.