праща
ПРА́ЩА, пра́щі́, ж.
Стародавня ручна зброя для метання каменя.
Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Леся Українка);
Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Тулуб);
* У порівн. Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- праща — пра́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- праща — пращі, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- праща — Швигалка, швиргатка, кидька, див. катапульта, метавка Словник чужослів Павло Штепа
- праща — ПРА́ЩА (стародавня метальна зброя), МЕТА́ВКА діал. Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Словник синонімів української мови
- праща — ПРА́ЩА́, пра́щі́, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах