1. Словник української мови в 11 томах

праща

ПРА́ЩА́, пра́щі́, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя.

Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Л. Укр., І, 1951, 430);

Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (Тулуб, В степу.., 1964, 10);

*У порівн. Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик (Л. Укр., І, 1951, 430).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праща — пра́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. праща — пращі, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. праща — Швигалка, швиргатка, кидька, див. катапульта, метавка Словник чужослів Павло Штепа
  4. праща — ПРА́ЩА, пра́щі́, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Леся Українка); Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Словник української мови у 20 томах
  5. праща — ПРА́ЩА (стародавня метальна зброя), МЕТА́ВКА діал. Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Словник синонімів української мови