1. Словник української мови у 20 томах

пресвітер

ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч.

1. У православній і католицькій церквах – священик.

Як тільки з'явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (П. Загребельний);

Пресвітер (священик) може самостійно проводити богослужіння, обряди і шість таїнств із семи, визнаних у католицизмі й православ'ї, крім рукоположення (з наук. літ.).

2. У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект – виборний керівник релігійної громади.

Роман був дуже богомільний і знав добре святе письмо, а такі люде, як Роман, змінивши свої погляди та пересвідчення, були небезпечні для батюшки: вони приставали на штунду і потім ставали навіть штундівськими пресвітерами і привідцями (І. Нечуй-Левицький);

Баптисти об'єднуються в общини, на чолі яких стоять виборні – пресвітери (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пресвітер — Презви́тер, пресві́тер: — священик, у більшості християнських сект — виборний керівник релігійної громади [51] Словник з творів Івана Франка
  2. пресвітер — пресві́тер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пресвітер — І заст. пресбитер Те саме, що ієрей Словник церковно-обрядової термінології
  4. пресвітер — -а, ч. 1》 У православній і католицькій церквах – священик. 2》 У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект – виборний керівник релігійної громади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пресвітер — Священик, див. протопресвітер Словник чужослів Павло Штепа
  6. пресвітер — пресві́тер (від грец. πρεσβύτερος – старший, старійшина) 1. У католицькій і православній церквах священик. 2. Виборний керівник громади пресвітеріанської церкви. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пресвітер — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
  8. пресвітер — Пресві́тер, -тера; -тери, -рів або презбі́тер, -ра (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пресвітер — ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч. 1. У православній і католицькій церквах — священик. Як тільки з’явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (Загреб., Диво, 1968, 698). Словник української мови в 11 томах