привідний
ПРИВІДНИ́Й, а́, е́, мех.
Прикм. до приві́д 2.
Величина крутильного моменту визначається за допомогою тензування привідних валів агрегатів (з наук. літ.);
Є випадки, коли силу тертя не можна зарахувати до сил шкідливого опору. У гальмах, наприклад, або в місцях стику привідних коліс локомотива з рейками, автомобіля з поверхнею дороги тертя корисне (з навч. літ.);
Привідний двигун;
Пивідний ремінь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привідний — привідни́й прикметник Орфографічний словник української мови