привідник

ПРИВІ́ДНИК, а, ч., розм.

Те саме, що приві́дець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привідник — приві́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. привідник — див. заводей Словник синонімів Вусика
  3. привідник — -а, ч. Те саме, що привідець. Великий тлумачний словник сучасної мови