1. Словник української мови у 20 томах

привітненько

ПРИВІ́ТНЕНЬКО.

Присл. до приві́тненький.

Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою (Леся Українка);

[Василина:] Раз подивися привітненько, а двічі нелюбо, коли вийди до його [парубка], а коли й ні (С. Васильченко);

– Ти будь до його .. ласкавіша й привітніша, як він приїде до нас вдруге, та поговори з ним таки любенько, привітненько (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітненько — приві́тненько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. привітненько — Присл. до привітненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привітненько — ПРИВІ́ТНЕНЬКО. Присл. до приві́тненький. Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою (Л. Укр., III, 1952, 542); [Василина:] Раз подивися привітненько, а двічі нелюбо, коли вийди до його [парубка], а коли й ні (Вас. Словник української мови в 11 томах
  4. привітненько — Привітно нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. ум. привітненько. Словник української мови Грінченка