прив'язуватися
ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИВ'ЯЗА́ТИСЯ, яжу́ся, я́жешся, док.
1. до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін.
Гандзя бачила, як підперізувався Янко, як він вчепився за залізне кільце, як обмотував ногу Гарикові і як Гарик прив'язувався галстуком (М. Трублаїні);
– До чого б тілько прив'язатись?.. Ага! Ось до сії [цієї] дошки... (Панас Мирний).
2. до кого – чого, перен. Відчувати прив'язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь.
Він кождого дня більше прив'язувався до неї [графині] (І. Франко);
З кожним днем вона все дужче прив'язувалась до Володі (Д. Ткач);
Глухарі прив'язуються до своїх токовищ, і єдиний поки що шлях до збереження цих птахів – не займати тих місць, де вони перебувають (з газ.);
Він прив'язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку (М. Коцюбинський).
3. перен., розм. Переслідуючи з певною метою, невідступно ходити за ким-небудь.
Знову перевіряє [дівчина], чи не прив'язався хто до неї (Ю. Яновський);
// Нав'язуватися із своїми почуттями, пропозиціями і т. ін.
[Наталка:] Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися (І. Котляревський);
// Невідступно переслідувати (про думку, мелодію і т. ін.).
Віталій просто казився, коли до нього прив'язувався якийсь романсик. Зараз його переслідував стриботливий мотивчик з банальними словами (І. Муратов);
// Прискіпуватися до когось, набридати кому-небудь.
– Застане [Тимоха] мене одного, – причепиться, прив'яжеться, щоб не завівся битись (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Баба:] Зійди ти з моїх очей, чого ти прив'язався до мене! (С. Васильченко).
4. до кого і без дод., перен., розм. Передаватися кому-небудь (про хворобу).
– Нас тут лікарі назвали хворими. Чому? Бач, хвороба до кожного з нас прив'язалася, з ладу вивела (Ю. Збанацький);
– Грип прив'язався, як реп'ях до кожуха (В. Собко).
5. тільки недок. Пас. до прив'я́зувати 1.
Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка);
До палички прив'язується довгесенький мотузок (Остап Вишня).
Значення в інших словниках
- прив'язуватися — прив'я́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прив'язуватися — [приевйазуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- прив'язуватися — -уюся, -уєшся, недок., прив'язатися, -яжуся, -яжешся, док. 1》 до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. 2》 до кого – чого, перен. Відчувати прив'язаність, прихильність, звикати до кого-, чого-небудь. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прив'язуватися — Чіплятися, зачіплюватися, зачепитися, позачіплюватися, зічіплюватися, зічепитися, позічіплюватися, почіплюватися, почепитися, причіплюватися, причепитися, попричіплюватися, учіплюватися, учепитися, повчіплюватися, див. придиратися Словник чужослів Павло Штепа
- прив'язуватися — ПЕРЕДАВА́ТИСЯ кому (про пошесть, хворобу), ПЕРЕХО́ДИТИ на кого, ПРИСТАВА́ТИ до кого, розм., ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ (ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ) до кого, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- прив'язуватися — Прив'язуватися, -зуюся, -єшся сов. в. прив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ. Словник української мови Грінченка