пригадуватися
ПРИГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. кому і без дод. Поновлюватися, поставати в пам'яті; згадуватися.
[Олекса:] Ляжеш спать де-небудь у лісі, укриєшся буркою – не спиться, зараз пригадується своє село, рідна хата, ти і мати (С. Васильченко);
Пригадується йому гарячий полудень (Григорій Тютюнник);
Мені пригадується, що перед тим, як почати танки, хтось виступав, хтось співав і хтось декламував (І. Микитенко);
Їй пригадалося, як Йосип спалахнув на неї того вечора, коли вони уперше до свекра у хату вступили (Панас Мирний);
Веселим, з гостинцями, з жартівливими приспівками – таким зараз пригадався Данькові батько (О. Гончар).
2. розм., рідко. Нагадувати про себе, давати знати про себе.
Високоповажаний і дорогий пане Володимире! Пригадуюсь, бо я ще живий, хоч ледве дихаю (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- пригадуватися — прига́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригадуватися — -уюся, -уєшся, недок., пригадатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 кому і без додатка. Поновлюватися, поставати в пам'яті; згадуватися. 2》 розм., рідко. Нагадувати про себе, давати знати про себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригадуватися — ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам'яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ), ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М'ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯ розм., ВОСКРЕСА́ТИ книжн. — Док. Словник синонімів української мови
- пригадуватися — ПРИГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. кому і без додатка. Поновлюватися, поставати в пам’яті; згадуватися. Словник української мови в 11 томах