пригадуватися
ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам'яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ), ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М'ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯ розм., ВОСКРЕСА́ТИ книжн. — Док.: пригада́тися, згада́тися, поста́ти, віднови́тися, прийти́ на па́м'ять, нагада́тися, воскре́снути. Ішли й мовчали. А в голові, мов метелиця — думи. Пригадалося далеке село на Катеринославщині (А. Головко); Над берегом моря походжає старий Половець, дивиться в бінокль на море,.. і йому згадується син Андрій (Ю. Яновський); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Іноді швидкою згадкою відновиться в уяві Дубівка (Н. Рибак); — Покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам'ять... (М. Коцюбинський); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Н. Кобринська); Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- пригадуватися — прига́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригадуватися — -уюся, -уєшся, недок., пригадатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 кому і без додатка. Поновлюватися, поставати в пам'яті; згадуватися. 2》 розм., рідко. Нагадувати про себе, давати знати про себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригадуватися — ПРИГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. кому і без дод. Поновлюватися, поставати в пам'яті; згадуватися. Словник української мови у 20 томах
- пригадуватися — ПРИГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. кому і без додатка. Поновлюватися, поставати в пам’яті; згадуватися. Словник української мови в 11 томах