1. Словник української мови у 20 томах

приголомшуючий

ПРИГОЛО́МШУЮЧИЙ, а, е.

Приголо́мшливий.

Навіть у морях, здавалося б, вздовж і впоперек вивчених людиною, робляться приголомшуючі відкриття (з наук.-попул. літ.);

Ще й сьогодні пам'ятає Бронко, яке приголомшуюче враження зробили на нього перші слова вірша (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголомшуючий — ПРИГОЛО́МШУЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до приголо́мшувати. У класі враз запала тиша. Це була особлива тиша, приголомшуюча, коли весь клас відчув, що трапилось щось тяжке (Донч., IV, 1957, 450). 2. у знач. прикм. Те саме, що приголо́мшливий. Словник української мови в 11 томах