приголомшуючий

ПРИГОЛО́МШУЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до приголо́мшувати.

У класі враз запала тиша. Це була особлива тиша, приголомшуюча, коли весь клас відчув, що трапилось щось тяжке (Донч., IV, 1957, 450).

2. у знач. прикм. Те саме, що приголо́мшливий.

Навіть у морях, здавалося б, вздовж і впоперек вивчених людиною, робляться приголомшуючі відкриття (Наука.., 4, 1963, 39);

Ще й сьогодні пам’ятає Бронко, яке приголомшуюче враження зробили на нього перші слова вірша (Вільде, Сестри.., 1958, 234).