призивати
ПРИЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЗВА́ТИ, зову́, зове́ш, док., кого, що.
1. Брати на військову службу.
Петро Тиша повернувся додому і застав повістку від воїнського начальника. Його призивали, як офіцера, до гетьманського війська (П. Панч);
Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, в кінний запас (К. Гордієнко).
2. рідко. Те саме, що кли́кати.
Туман поле покриває, Мати сина призиває: “Вернись, синку, вернись, синку, Додомоньку – Змию тобі головоньку” (з народної пісні);
Марусяк свиснув, призиваючи Марусю свистом, як собаку (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призивати — призива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- призивати — -аю, -аєш, недок., призвати, -зову, -зовеш, док., перех. 1》 Брати на військову службу. 2》 рідко. Те саме, що кликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призивати — див. звати, підзивати, підкликувати хохл. (прізивать) закликати, кликати Словник чужослів Павло Штепа
- призивати — КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою... Словник синонімів української мови
- призивати — ПРИЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЗВА́ТИ, зову́, зове́ш, док., перех. 1. Брати на військову службу. Селяни зрозуміли, що чим більше білі захоплювали землю, то тим більше їх призивали в армію.. Словник української мови в 11 томах