призиватися

ПРИЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЗВА́ТИСЯ, зову́ся, зове́шся, док., розм.

Іти на військову службу.

– Ми разом призивалися, – пояснив Павло, – а він уже два роки дома (В. Кучер);

Ото, коли ти призвався у флот і вона здерла з тебе за квартиру майже всі гроші.., то я влаштував їй таку парку [прочуханку], що моя стара на три дні збігла з дому (В. Логвиненко);

// тільки недок. Відбувати військову повинність.

Хлібом не годуй, – дай повчити! От натура! А вже делікатності – і не питай: нема й звання-заводу, а ще ж, певно, й не призивавсь (О. Довженко).