призиватися

ПРИЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЗВА́ТИСЯ, зову́ся, зове́шся, док., розм. Іти на військову службу.

— Ми разом призивалися, — пояснив Павло, — а він уже два роки дома (Кучер, Прощай.., 1957, 37);

Ото, коли ти призвався у флот і вона здерла з тебе за квартиру майже всі гроші.., то я влаштував їй таку парку [прочуханку], що моя стара на три дні збігла з дому (Логв., Давні рани, 1961, 28);

// тільки недок. Відбувати військову повинність.

Хлібом не годуй, — дай повчити! От натура! А вже делікатності — і не питай: нема й звання-заводу, а ще ж, певно, й не призивавсь (Довж., І, 1958, 74).