прийом

ПРИЙО́М, у, ч.

1. Те саме, що прийма́ння.

Зв'язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (з наук.-попул. літ.);

На білих мармурових сходах вестибюля, перед численним розмаїтим натовпом, секретар приймальної комісії оголошує наслідки прийому (І. Микитенко);

У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Ю. Мокрієв);

Короткий прийом скінчився, цокнув замок й Лазар вступив у камеру (М. Коцюбинський);

Свинарки .. закінчили прийом опоросу до 5 днів і повністю зберегли молодняк (з наук. літ.).

2. у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає.

Запросив [швець] до хати, посадив на чільне місце. Трохи здивована таким шанобливим прийомом, Люба всміхнулася і навіть зніяковіла (В. Бабляк);

Іван Юхимович був приголомшений таким холодним прийомом (М. Руденко);

Глава делегації Янош Молнар подякував кримчанам за теплий прийом (з газ.).

3. Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь.

17-го вересня! Свято Софії, Віри, Надежди [Надії] і Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка).

4. Спосіб виконання або здійснення чого-небудь.

Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський);

У галузі морської тактики Ушаков не обмежувався тодішніми застарілими правилами, а сміливо вводив нові прийоми бою, що ґрунтувалися на широкому застосуванні маневру (з навч. літ.);

Використання жароміцних властивостей нових дорогих матеріалів – це не єдиний прийом застосування пари дуже високих температур і тисків (з наук.-попул. літ.);

Трудові традиції не лише визначали зміст, мету і конкретні прийоми робіт, але й організовували та контролювали виробничий процес (з наук. літ.);

// Метод дослідження, вивчення чого-небудь.

Для того щоб пізнати загальні властивості, відношення, закономірності предметів і явищ об'єктивної дійсності, людина застосовує різні логічні прийоми (з навч. літ.);

Експериментальна система навчально-виховної творчої роботи дозволила визначити комплекс ефективних прийомів, до яких належить: показ , зразок, словесний метод, музичний супровід, ігровий метод змагання, метод виховання підсвідомої діяльності (з наук. літ.);

// рідко. Спосіб тримати, поводити себе.

Сташка мала в своєму арсеналі цілу гаму чисто жіночих прийомів, які ні від кого не переймала, а просто природа обдарувала її цією здібністю (Ірина Вільде).

5. Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети.

Головну роль у боротьбі з бур'янами, безперечно, відіграють агротехнічні прийоми (з наук. літ.);

Ряд житлових масивів у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах характеризується .. малими архітектурними формами, прийомами благоустрою й озеленення (з газ.);

// Засіб вираження, зображення.

Для створення характеру Давида Мотузки А. Головко користується багатьма художніми прийомами (з навч. літ.);

У Тростянецькому парку надзвичайно глибоко продумані і майстерно здійснені прийоми створення пейзажів (з наук. літ.);

Справжнім його вчителем був Рембрандт. Тарас Григорович вивчав і наслідував творчі прийоми цього геніального митця (з наук. літ.);

Будувати виставу лише на режисерських прийомах не можна. Постановник повинен довіритися актору – найбільш чутливому і талановитому мистецькому інструменту (з наук. літ.).

6. Виконання, здійснення дії за один раз.

Листа написано різним атраментом, за кілька прийомів (Ю. Яновський);

Підбігли Андрушка й Серьожка. Захекані .. І враз Серьожка перший хлипнув у два прийоми – Олянку!.. схватили!.. (А. Головко).

7. заст. Призов.

– У москалі його, у москалі! .. Тепер і прийом у городі, зараз і вези його! (Марко Вовчок);

– Так до його дуже не чіплялись, а в перший прийом і завдали в москалі... (Панас Мирний);

// Місце, де відбувається призов.

Виходять хлопці з прийому, – дедалі плачу більше (Леся Українка);

Проводжала [Докія] його, побувала в прийомі, І на станції зимній сиділа допізна (А. Малишко).

(1) Техні́чний прийо́м – усталений спосіб виконання або виготовлення чого-небудь.

Десятки, сотні раз повторював він технічні прийоми, знову й знову виходив на килим, щоб досконало оволодіти всіма секретами класичної боротьби (з газ.);

Він не знав технічних прийомів килимарства і не міг знайти спільної мови з майстром (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийом — прийо́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прийом — [приейом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. прийом — -у, ч. 1》 Те саме, що приймання 1-6), 8), 11-13). 2》 у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. 3》 Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прийом — Спосіб, засіб, побит, ярміс, прийма Словник чужослів Павло Штепа
  5. прийом — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
  6. прийом — Прийо́м, -йо́му; -йо́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прийом — ПРИЙО́М, у, ч. 1. Те саме, що прийма́ння 1-6, 8, 11-13. Зв’язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (Наука.. Словник української мови в 11 томах