прийом

прийо́м

-у, ч.

1》 Те саме, що приймання 1-6), 8), 11-13).

2》 у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає.

3》 Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь.

4》 Спосіб виконання або здійснення чого-небудь.

|| Метод дослідження, вивчення чого-небудь.

|| рідко. Спосіб тримати, поводити себе.

Технічний прийом — усталений спосіб виконання або виготовлення чого-небудь.

5》 Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети.

|| Засіб вираження, зображення.

6》 Виконання, здійснення дії за один раз.

7》 заст. Призов.

8》 спорт. Рух, захват, кидок або удар у спортивній боротьбі, двобої тощо. Улюблений прийом.

Провести прийом — перемогти із застосуванням відповідного прийому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийом — прийо́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прийом — [приейом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. прийом — Спосіб, засіб, побит, ярміс, прийма Словник чужослів Павло Штепа
  4. прийом — ПРИЙО́М, у, ч. 1. Те саме, що прийма́ння. Зв'язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. прийом — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
  6. прийом — Прийо́м, -йо́му; -йо́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прийом — ПРИЙО́М, у, ч. 1. Те саме, що прийма́ння 1-6, 8, 11-13. Зв’язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (Наука.. Словник української мови в 11 томах