прийомний
прийо́мний
-а, -е.
Прикм. до прийом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прийомний — прийо́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- прийомний — ПРИЙО́МНИЙ, а, е. 1. у сполуч. зі сл. син, дочка. Прийнятий у чужу сім'ю. Найбільше вразило хлопця те, що він був не перший прийомний син Каленика Романовича і Ганни Сильвестрівни (І. Сенченко). 2. Те саме, що прийма́льний. Словник української мови у 20 томах
- прийомний — НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- прийомний — ПРИЙО́МНИЙ, а, е. 1. у сполуч. із сл. син, дочка. Прийнятий у чужу сім’ю. Найбільше вразило хлопця те, що він був не перший прийомний син Каленика Романовича і Ганни Сильвестрівни (Сенч., Опов., 1959, 38). 2. Те саме, що прийма́льний. Словник української мови в 11 томах
- прийомний — Прийомний, -а, -е Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у. Словник української мови Грінченка