прийом

НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (П. Кочура); — У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі, зараз, зараз і вези його (Марко Вовчок); Кожен з них думав у цю мить, що і його може незабаром спіткати рекрутчина (О. Полторацький); (Іван:) Перед Різдвом, кажуть, знов рекрутчина (М. Кропивницький); — То перед війною бранка така, що лише кривого та сліпого пустять (І. Франко). — Пор. 1. при́зов.

ПРИЙНЯТТЯ́ (зібрання запрошених осіб як урочистий захід перев. на честь когось, чогось), ПРИЙО́М рідше, ЗУ́СТРІЧ, РА́УТ заст.; АУДІЄ́НЦІЯ (у високих офіційних осіб). Прийняття на честь ювілею; Наступного ранку нас запросили на зустріч до прем'єр-міністра (П. Козланюк); Обід у пані Оборської обернувся на політичний раут (І. Ле); — Завтра вдень король Людовік XIV дасть аудієнцію великому царському послу в Сен-Жерменському палаці (Н. Рибак).

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).