прикручувати

ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що.

1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи.

– Що це він задумав? – питав він у сердитого зі сну Тимка, що прикручував вірьовку до розворин (Григорій Тютюнник);

Поклав [Заброда] на обидва борти гвинтівку, до неї прив'язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми (В. Кучер);

// Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь.

До пізньої ночі кипіла на греблі робота .. – парили над вогнищами лозу й прикручували борони до верб (А. Головко);

Взяли отамана [бандитів] в полон чекісти дружною юрбою і прикрутили до коня міцними й тонкими ремнями (В. Сосюра);

* Образно. Не їй, молодій та дізнавшій розкоші, було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Панас Мирний).

2. Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи.

Так перед битвою жовніри мирно сплять Чи, зброю чистячи, прикручують багнети (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Купила [Левантина] за свої гроші кільця до дверей .. Прикрутила кільця і замикала на ніч двері (Б. Грінченко);

Прикрутив [полковник] йому до кітеля орден Вітчизняної війни першого ступеня (з газ.);

// Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтами.

Прикрутивши двері, Остап Антонович почав згрібати крихкі черепки (Г. Епік).

3. Дужче закручувати що-небудь.

Забелькотів [німець] щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, – сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (В. Речмедін);

* Образно. Варто ж було Бронникову згадати про них, як натовп одразу сколихнувся: – Гайку хочуть прикрутити! – Ми до гайок незвичні! (О. Гончар).

4. перен., розм. Створювати нестерпні умови кому-небудь, утискувати когось.

Оттак-то він [пан] прикрутив нас і щораз ліпше прикручує! (І. Франко);

– І почало старшинське панство прикручувати бідний народ (Ф. Бурлака);

Пан навіть на новім хазяйстві подарував [піщанам] на сім'ю по дню [міра площі] поля. Зате трохи згодом прикрутив їх так, що ніколи було й того поля орати (Панас Мирний);

// Впливаючи на кого-небудь силою або хитрощами, змушувати до чогось.

[Храпко:] Ну, а як Печариця скаже, що це все я йому нараяв? .. Од Печариці всього можна ждати... Як прикрутять його – то й скаже (Панас Мирний);

– Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Григорій Тютюнник);

// Приборкувати, втихомирювати кого-небудь.

А таки добре зробили – і угорських баронів нажахали, і галицьких бояр прикрутили (А. Хижняк);

// Справедливими вимогами змушувати кого-небудь дотримуватися встановленого порядку, норм поведінки, дисципліни.

– Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер);

– Знову Кумач. Я не знаю, невже ви не можете в комсомолі її прикрутити? Проводжу сьогодні оперативку. Вона влітає і починає командувати (А. Хижняк);

// Силою свого вияву викликати гостре відчуття; допікати.

– Де ніч застане, там і сплю, де голод прикрутить, там і обідаю (В. Кучер);

Марії часом доводилося робити чоловічу роботу, бо я, бувало, з печі злізти не можу, так мене ревматизм прикрутить (І. Муратов);

// Викликати припинення розвитку, занепад чого-небудь.

Хазяїн задріботів перед високим турком, почав кланятись, бідкаючись на війну, що тяжко прикрутила і його торговельні справи (В. Кучер);

// тільки док., безос. Відчути гостру нестачу в чому-небудь.

– Навесні, коли зовсім прикрутило, приїздить порадник з області: камкою годуйте! .. – Та худоба ж камки не їсть! (О. Гончар);

// тільки док., безос. Стати необхідним, неминучим внаслідок якихось обставин.

– Я, напевне, так не робив би, – задумавсь Погиба. – Прикрутить, пане підполковнику, зробите і це (М. Стельмах);

Поздоровкавшись із сином, спиняється поглядом на змилених, тремтючих конях: – Чого це гнали так? – Прикрутило, тату, – синове обличчя потемніло. – Гості в Хорлах, непрохані гості... (О. Гончар).

5. Повертаючи регулятор, зменшувати силу світла в гасовій лампі, вогню в газовій плиті, опалювальній печі і т. ін.

Німець прикручує ліхтарика, бере відро й виходить, щільно засунувши за собою двері (Ю. Яновський);

Стара хазяйка знов прикрутила лампу (М. Коцюбинський);

– Чайник на плитці, я трохи прикрутила газ – не википить і не побіжить (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикручувати — прикру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикручувати — -ую, -уєш, недок., прикрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи. || Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь. 2》 Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикручувати — прикру́чувати / прикрути́ти га́йки кому і без додатка. Не бути поблажливим до когось, посилити вимоги тощо. Більшість працівників ринку, яким свого часу директор “прикрутив” гайки, згадали усі “кривди” і .. проголосували за його звільнення (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  4. прикручувати — ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прикручувати — Прикру́чувати, -чую, -чуєш; прикрути́ти, -кручу́, -кру́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прикручувати — ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Прикріплювати, прив’язувати що-небудь до чогось, закручуючи. — Що це він задумав? — питав він у сердитого зі сну Тимка, що прикручував вірьовку до розворин (Тют. Словник української мови в 11 томах