прикручувати
ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех.
1. Прикріплювати, прив’язувати що-небудь до чогось, закручуючи.
— Що це він задумав? — питав він у сердитого зі сну Тимка, що прикручував вірьовку до розворин (Тют., Вир, 1964, 89);
Поклав [Заброда] на обидва борти гвинтівку, до неї прив’язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми (Кучер, Голод, 1961, 238);
// Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь.
До пізньої ночі кипіла на греблі робота.. — парили над вогнищами лозу й прикручували борони до верб (Головко, II, 1957, 347);
Взяли отамана [бандитів] в полон чекісти дружною юрбою і прикрутили до коня міцними й тонкими ремнями (Сос., І, 1957, 417);
*Образно. Не їй, молодій та дізнавшій розкоші, було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Мирний, IV, 1955, 295).
2. Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи.
Так перед битвою жовніри мирно сплять Чи, зброю чистячи, прикручують багнети (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 115);
Купила [Левантина] за свої гроші кільця до дверей.. Прикрутила кільця і замикала на ніч двері (Гр., II, 1963, 273);
Прикрутив [полковник] йому до кітеля орден Вітчизняної війни першого ступеня (Літ. Укр., 17.Х 1969, 1);
// Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтами.
Прикрутивши двері, Остап Антонович почав згрібати крихкі черепки (Епік, Тв., 1958, 489).
3. Дужче закручувати що-небудь.
Забелькотів [німець] щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину. А той начебто зроду біля неї ходив, — сопе та обдивляється, обстукує, прикручує якісь гаєчки (Речм., Весн. грози, 1961, 95);
*Образно. Варто ж було Бронникову згадати про них, як натовп одразу сколихнувся: — Гайку хочуть прикрутити! — Ми до гайок незвичні! (Гончар, II, 1959, 111).
4. перен., розм. Створювати нестерпні умови кому-небудь, утискувати когось.
Оттак-то він [пан] прикрутив нас і щораз ліпше прикручує! (Фр., II, 1950, 46);
— І почало старшинське панство прикручувати бідний народ (Бурл., О. Вересай, 1959, 5);
Пан навіть на новім хазяйстві подарував [піщанам] на сім’ю по дню [міра площі] поля. Зате трохи згодом прикрутив їх так, що ніколи було й того поля орати (Мирний, І, 1949, 204);
// Впливаючи на кого-небудь силою або хитрощами, змушувати до чогось.
[Xрапко:] Ну, а як Печариця скаже, що це все я йому нараяв?.. Од Печариці всього можна ждати… Як прикрутять його — то й скаже (Мирний, V, 1955, 201);
— Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Тют., Вир, 1964, 162);
// Приборкувати, втихомирювати кого-небудь.
— Ось комсомол організуємо, хату-читальню відкриємо.. Глитаїв прикрутимо (Речм., Весн. грози, 1961, 29);
А таки добре зробили — і угорських баронів нажахали, і галицьких бояр прикрутили (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 131);
// Справедливими вимогами змушувати кого-небудь дотримуватися встановленого порядку, норм поведінки, дисципліни.
— Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (Кучер, Трудна любов, 1960, 315);
— Знову Кумач. Я не знаю, невже ви не можете в комсомолі її прикрутити? Проводжу сьогодні оперативку. Вона влітає і починає командувати (Хижняк, Невгамовна, 1961, 225);
// Силою свого вияву викликати гостре відчуття; допікати.
— Де ніч застане, там і сплю, де голод прикрутить, там і обідаю (Кучер, Трудна любов, 1960, 434);
Марії часом доводилося робити чоловічу роботу, бо я, бувало, з печі злізти не можу, так мене ревматизм прикрутить (Мур., Бук. повість, 1959, 99);
// Викликати припинення розвитку, занепад чого-небудь.
Хазяїн задріботів перед високим турком, почав кланятись, бідкаючись на війну, що тяжко прикрутила і його торговельні справи (Кучер, Голод, 1961, 376);
// тільки док., безос. Відчути гостру нестачу в чому-небудь.
— Навесні, коли зовсім прикрутило, приїздить порадник з області: камкою годуйте!.. — Та худоба ж камки не їсть! (Гончар, Тронка, 1963, 6);
// тільки док., безос. Стати необхідним, неминучим внаслідок якихось обставин.
— Я, напевне, так не робив би, — задумавсь Погиба. — Прикрутить, пане підполковнику, зробите і це (Стельмах, II, 1962, 82);
Поздоровкавшись із сином, спиняється поглядом на змилених, тремтючих конях: — Чого це гнали так? — Прикрутило, тату, — синове обличчя потемніло. — Гості в Хорлах, непрохані гості… (Гончар, І, 1959, 11).
5. Повертаючи регулятор, зменшувати силу світла в гасовій лампі, вогню в газовій плиті, опалювальній печі і т. ін.
Німець прикручує ліхтарика, бере відро й виходить, щільно засунувши за собою двері (Ю. Янов., IV, 1959, 202);
Стара хазяйка знов прикрутила лампу (Коцюб., II, 1955, 46);
— Чайник на плитці, я трохи прикрутила газ — не википить і не побіжить (Перв., Дикий мед, 1963, 394).
Значення в інших словниках
- прикручувати — прикру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикручувати — -ую, -уєш, недок., прикрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи. || Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь. 2》 Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикручувати — ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що. 1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи. – Що це він задумав?... Словник української мови у 20 томах
- прикручувати — прикру́чувати / прикрути́ти га́йки кому і без додатка. Не бути поблажливим до когось, посилити вимоги тощо. Більшість працівників ринку, яким свого часу директор “прикрутив” гайки, згадали усі “кривди” і .. проголосували за його звільнення (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- прикручувати — ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- прикручувати — Прикру́чувати, -чую, -чуєш; прикрути́ти, -кручу́, -кру́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)