1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прикручувати

прикру́чувати

-ую, -уєш, недок., прикрутити, -учу, -утиш, док., перех.

1》 Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи.

|| Прикріплювати кого-, що-небудь до чогось, обкручуючи чимсь.

2》 Прикріплювати що-небудь до чогось, вкручуючи.

|| Прикріплювати що-небудь до чогось гвинтами.

3》 Дужче закручувати що-небудь.

4》 перен., розм. Створювати нестерпні умови кому-небудь, утискувати когось.

|| Впливаючи на кого-небудь силою або хитрощами, змушувати до чогось.

|| Приборкувати, втихомирювати кого-небудь.

|| Справедливими вимогами змушувати кого-небудь дотримуватися встановленого порядку, норм поведінки, дисципліни.

|| Силою свого вияву викликати гостре відчуття; допікати.

|| Викликати припинення розвитку, занепад чого-небудь.

|| тільки док., безос. Відчути гостру нестачу в чому-небудь.

|| тільки док., безос. Стати необхідним, неминучим унаслідок якихось обставин.

5》 Повертаючи регулятор, зменшувати силу світла в гасовій лампі, вогню в газовій плиті, опалювальній печі і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикручувати — прикру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикручувати — ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., кого, що. 1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, закручуючи. – Що це він задумав?... Словник української мови у 20 томах
  3. прикручувати — прикру́чувати / прикрути́ти га́йки кому і без додатка. Не бути поблажливим до когось, посилити вимоги тощо. Більшість працівників ринку, яким свого часу директор “прикрутив” гайки, згадали усі “кривди” і .. проголосували за його звільнення (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  4. прикручувати — ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прикручувати — Прикру́чувати, -чую, -чуєш; прикрути́ти, -кручу́, -кру́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прикручувати — ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Прикріплювати, прив’язувати що-небудь до чогось, закручуючи. — Що це він задумав? — питав він у сердитого зі сну Тимка, що прикручував вірьовку до розворин (Тют. Словник української мови в 11 томах