примножувати
ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.
1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь.
Певна річ, запорожцям імпонувала здобута в нападах на турків слава, але, організовуючи походи, вони також мали практичні цілі: відтіснити татар далі від своїх поселень, а захопленою в оттоманських містах здобиччю примножити свої прибутки (з наук. літ.);
Завойовники забули, що світ був створений богом, і людина примножуючи його розмаїття, творить добро, а зодноріднюючи та знищуючи – чинить зло (із журн.);
Гріхи свої примножив він (Сл. Б. Грінченка).
2. Збагачувати що-небудь.
Б. Д. Грінченко .. дуже багато зробив для української культури, примножив духовні скарби українського народу, борючись за його національне й соціальне визволення (з наук. літ.);
Київський універстет примножив найкращі традиції вітчизняної педагогічної та наукової думки, став найповажнішим центром інтелектуального життя в Україні (з газ.);
// Робити досконалішим що-небудь.
“Промінвестбанк” примножив свій досвід багатьох десятиріч роботи, його знають не тільки в Україні, а й у світі (з газ.).
3. Робити значнішим що-небудь.
Відсутність на сьогодні ґрувтовного та об'єктивного дослідження історії Бібліотеки як національної і головної державної бібліотеки України в 20–30-х рр. змусила авторів звернутися до тієї доби й установити історичну справедливість, повертаючи нашій країні правдиву історію заснування та діяльності Бібліотеки; відддати належне вченим, культурним діячам і бібліотекарям, які створили, зберегли і примножити гордість держави – Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського (з наук. літ.);
// Робити міцнішим що-небудь.
Вони затирали жилясті руки та, здибавши один одного, знай примовляли: – Гій, мороз, мороз! Боже його примнож! (І. Франко);
– Тимофійку, Бог би ті здоров'ячко примножив. Поможи, браччику [братчику] (Г. Хоткевич).
4. чим. Збагачуватися.
Ми працею вкладалися в ґрунти, ставком себе примноживши і садом. А чим себе примножив ти? (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- примножувати — примно́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- примножувати — (кількість) збільшувати; (традиції) збагачувати; (успіхи) розвивати; (славу) поширювати; (сили) множити. Словник синонімів Караванського
- примножувати — див. дбати Словник синонімів Вусика
- примножувати — -ую, -уєш, недок., примножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. 2》 Збагачувати що-небудь. || Робити досконалішим що-небудь. 3》 Робити більш значним що-небудь. || Робити міцнішим що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примножувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, збагачувати, збагатити, позбагачувати, узбагачувати, узбагатити, повзбагачувати Словник чужослів Павло Штепа
- примножувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- примножувати — ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Член партії повинен: .. Словник української мови в 11 томах
- примножувати — Примножувати, -жую, -єш гл. = примножати. Словник української мови Грінченка