примножувати

Значення в інших словниках

1. примножувати — примно́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. примножувати — (кількість) збільшувати; (традиції) збагачувати; (успіхи) розвивати; (славу) поширювати; (сили) множити. Словник синонімів Караванського
3. примножувати — -ую, -уєш, недок., примножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. 2》 Збагачувати що-небудь. || Робити досконалішим що-небудь. 3》 Робити більш значним що-небудь. || Робити міцнішим що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примножувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, збагачувати, збагатити, позбагачувати, узбагачувати, узбагатити, повзбагачувати Словник чужослів Павло Штепа
5. примножувати — ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Певна річ, запорожцям імпонувала здобута в нападах на турків слава, але, організовуючи походи, вони також мали практичні цілі... Словник української мови у 20 томах
6. примножувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. примножувати — ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Член партії повинен: .. Словник української мови в 11 томах
8. примножувати — Примножувати, -жую, -єш гл. = примножати. Словник української мови Грінченка