примножувати
ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь.
Член партії повинен: ..берегти й примножувати суспільну, соціалістичну власність — основу могутності і процвітання Радянської Батьківщини (Статут КПРС, 1971, 5);
Мільйони жінок плодотворно трудяться в усіх галузях народного господарства, примножуючи багатства нашої Батьківщини (Ком. Укр., 7, 1961, 62);
Гріхи свої примножив він. (Сл. Гр.).
2. Збагачувати що-небудь.
Треба берегти і примножувати бойові революційні традиції Комуністичної партії і радянського народу (Наука.., 10, 1958, 4);
Стосовно до нових історичних умов Ленін розвинув і примножив теоретичну спадщину своїх великих учителів (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 3);
Б. Д. Грінченко.. дуже багато зробив для української культури, примножив духовні скарби українського народу, борючись за його національне і соціальне визволення (Рад. літ-во, 3, 1964, 155);
// Робити досконалішим що-небудь.
Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру, — це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва, рухає його вперед (Наука.., 8, 1956, 16);
В численних театрах Радянського Союзу і за його межами різноманітні вистави «Кам’яної квітки» примножують і збагачують практику інсценізації балетної спадщини великого радянського композитора [С. Прокоф’єва] (Мист., 1, 1966, 19).
3. Робити більш значним що-небудь.
Ветерани виробництва дають своїм молодим спадкоємцям наказ шанувати хліборобську честь, примножувати успіхи (Хлібороб Укр., 10, 1968, 5);
Неопубліковані вірші Тичини пройняті такою ж комуністичною переконаністю, як і все, що було досі знане народом. А інтимність цих поетичних записів примножує їх емоціональний вплив, посилює їх переконливість (Рад. літ-во, 3, 1971, 9);
Мужній екіпаж корабля-супутника «Восход-2» ще більше примножив космічну славу нашої соціалістичної Батьківщини (Літ. Укр., 23.III 1962, 1);
// Робити міцнішим що-небудь.
Вони затирали жилясті руки та, здибавши один одного, знай примовляли: — Гій, мороз, мороз! Боже його примнож! (Фр., VIII, 1952, 98);
— Тимофійку, бог би ті здоров’ячко примножив. Поможи, браччику (Хотк., II, 1966, 382);
Федір ішов додому, а думка верталася назад, до попа. «Чого це він біля криниці заходився? Певно ж, має якийсь умисел. Хоче в такий спосіб примножити свої права на церкву?» (Мушк., Серце.., 1962, 44).
Значення в інших словниках
- примножувати — примно́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- примножувати — (кількість) збільшувати; (традиції) збагачувати; (успіхи) розвивати; (славу) поширювати; (сили) множити. Словник синонімів Караванського
- примножувати — див. дбати Словник синонімів Вусика
- примножувати — -ую, -уєш, недок., примножити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. 2》 Збагачувати що-небудь. || Робити досконалішим що-небудь. 3》 Робити більш значним що-небудь. || Робити міцнішим що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примножувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, збагачувати, збагатити, позбагачувати, узбагачувати, узбагатити, повзбагачувати Словник чужослів Павло Штепа
- примножувати — ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Певна річ, запорожцям імпонувала здобута в нападах на турків слава, але, організовуючи походи, вони також мали практичні цілі... Словник української мови у 20 томах
- примножувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- примножувати — Примножувати, -жую, -єш гл. = примножати. Словник української мови Грінченка