примітивізм
ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч.
1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь.
В мелодиці поліських пісень знаходимо .. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (з наук. літ.);
Не рік і не два вся Україна обурювалась примітивізмом футбольних коментаторів, яким доручалося вести репортажі з головних спортивних арен (з газ.);
// Низький рівень виконання; недосконалість.
2. Спрощення, збіднення чого-небудь.
Спрощення басової партії в бандурі збіднює фактуру твору й іноді призводить до примітивізму (з наук. літ.);
// Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури.
Друга група митців захоплена японським мистецтвом, зокрема його кольоровим дереворитом, тяжіє до екзотики Орієнту та примітивізму Африки (із журн.).
Значення в інших словниках
- примітивізм — примітиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- примітивізм — (від лат. primitivus — первинний, належний до ранніх стадій) у художній культурі наслідування нормам мистецтв примітивів, повернення до примітивних форм художнього вираження Словник іншомовних соціокультурних термінів
- примітивізм — -у, ч. 1》 Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. || Низький рівень виконання; недосконалість. 2》 Спрощення, збіднення чого-небудь. || Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примітивізм — примітиві́зм (від лат. primitivus – початковий, первісний) 1. Спрощений підхід до складних питань. 2. Напрям у мистецтві, що характеризується наслідуванням художніх образів і прийомів первісного мистецтва, форми ранніх, ще не розвинених стилів. Словник іншомовних слів Мельничука
- примітивізм — ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. В мелодиці поліських пісень знаходимо.. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (Муз. праці, 1970, 414); // Низький рівень виконання; недосконалість. Словник української мови в 11 томах