примітивізм

примітиві́зм

-у, ч.

1》 Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь.

|| Низький рівень виконання; недосконалість.

2》 Спрощення, збіднення чого-небудь.

|| Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури.

3》 Напрям в образотворчому мистецтві кінця 19-20 ст., що використовує прийоми первісної, народної та дитячої творчості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примітивізм — примітиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. примітивізм — (від лат. primitivus — первинний, належний до ранніх стадій) у художній культурі наслідування нормам мистецтв примітивів, повернення до примітивних форм художнього вираження Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. примітивізм — ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. В мелодиці поліських пісень знаходимо .. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. примітивізм — примітиві́зм (від лат. primitivus – початковий, первісний) 1. Спрощений підхід до складних питань. 2. Напрям у мистецтві, що характеризується наслідуванням художніх образів і прийомів первісного мистецтва, форми ранніх, ще не розвинених стилів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. примітивізм — ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. В мелодиці поліських пісень знаходимо.. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (Муз. праці, 1970, 414); // Низький рівень виконання; недосконалість. Словник української мови в 11 томах