примітивізм

ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч.

1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь.

В мелодиці поліських пісень знаходимо.. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (Муз. праці, 1970, 414);

// Низький рівень виконання; недосконалість.

Доводиться зустрічатися з фактами примітивізму, поверхового і нецікавого викладання навчального матеріалу (Рад. Укр., 6. 1 1971, 2).

2. Спрощення, збіднення чого-небудь.

Обмеженістю, примітивізмом характеризується мова таких оповідань О. Стороженка, як «Закоханий чорт», «Жонатий чорт» (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 272);

Спрощення басової партії [в бандурі] збіднює фактуру твору і іноді призводить до примітивізму (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 107);

// Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури.

Метод соціалістичного реалізму вимагає від радянських композиторів послідовної боротьби як з естетською витонченістю, безжиттєвим індивідуалізмом і формалізмом, так і з натуралістичним примітивізмом в мистецтві (Рад. Укр., 29.III, 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примітивізм — примітиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. примітивізм — (від лат. primitivus — первинний, належний до ранніх стадій) у художній культурі наслідування нормам мистецтв примітивів, повернення до примітивних форм художнього вираження Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. примітивізм — -у, ч. 1》 Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. || Низький рівень виконання; недосконалість. 2》 Спрощення, збіднення чого-небудь. || Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примітивізм — ПРИМІТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь. В мелодиці поліських пісень знаходимо .. чимало архаїчних елементів, пережитків музичного примітивізму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. примітивізм — примітиві́зм (від лат. primitivus – початковий, первісний) 1. Спрощений підхід до складних питань. 2. Напрям у мистецтві, що характеризується наслідуванням художніх образів і прийомів первісного мистецтва, форми ранніх, ще не розвинених стилів. Словник іншомовних слів Мельничука