прирулювати
ПРИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док.
1. що і без дод., спец. Керуючи кермом літака, під'їжджати куди-небудь (про льотчика).
Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (Іван Ле).
2. спец. Їдучи по землі, скеровувати кудись, до чогось, доводити до якогось місця (про літак).
Літак підрулив до ангара.
3. прост. Керуючи кермом, під'їжджати куди-небудь.
Хлопець прирулив під самий поїзд.
4. що. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця.
Чоловік прирулив нове авто до гаража.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прирулювати — приру́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прирулювати — -юю, -юєш, недок., прирулити, -лю, -лиш, док. 1》 неперех.Керуючи кермом, під'їжджати куди-небудь. 2》 перех. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прирулювати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- прирулювати — ПРИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. неперех. Керуючи кермом, під’їжджати куди-небудь. 2. перех. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця. Словник української мови в 11 томах