прирулювати

Значення в інших словниках

1. прирулювати — приру́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. прирулювати — -юю, -юєш, недок., прирулити, -лю, -лиш, док. 1》 неперех.Керуючи кермом, під'їжджати куди-небудь. 2》 перех. Керуючи кермом, підводити що-небудь кудись, до чогось, доводити до якогось місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прирулювати — ПРИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. що і без дод., спец. Керуючи кермом літака, під'їжджати куди-небудь (про льотчика). Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (Іван Ле). 2. спец. Словник української мови у 20 томах
4. прирулювати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови