присуватися

ПРИСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРИСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Сунучись, наближатися до кого-, чого-небудь; підсуватися.

Мати присувалась з гребнем ближче до хлопця, повагом витягувала довгу нитку (С. Васильченко);

Закусивши салом, присунулись гості до миски й почали носити страву з миски до рота (М. Коцюбинський);

– Мамо! – Ганна звела очі. То був Івась. Він присунувся на колінках до самої печі і прихилився своїм лицем до її лиця (Л. Яновська);

// Сідати близько біля кого-, чого-небудь.

– Присовуйтесь ближче до нас, – сказала Марта Кирилівна і показала рукою на порожнє місце перед столом. Ломицький сів коло стола (І. Нечуй-Левицький);

– Сідайте, прошу вас, сідайте. – Боженко люб'язно подав інспекторові стілець і, коли той сів, присунувсь до нього (О. Довженко);

* Образно. – Мені треба читати. Присунуся ближче до сонечка, хай і воно загляда в книжку, хай і воно читає... Ну, разом! (М. Коцюбинський).

2. розм. Ідучи, їдучи і т. ін., наближатися до кого-, чого-небудь.

Чоловіки присувалися все ближче і ближче до хороводу (А. Хижняк);

До дівоцького гурту помалу, неначе й ненароком, присувався гурток сільських парубків (Ю. Смолич);

Звір стояв нерухомо, врешті переставив одну лапу, далі другу і трошки присунувсь до Остапа (М. Коцюбинський);

// Наближаючись до кого-, чого-небудь, підступати впритул, обступати з усіх боків і т. ін.

– Що? – заревів Петру, присуваючись ближче до Іліє (М. Чабанівський);

Шляхта присунулася ближче, гуртуючись біля кафедри (З. Тулуб).

3. Сідати або ставати біля кого-небудь, щільно притулившись.

Віталій Стратонович ступає крок наперед. Левко випростовується, до нього тісніше присовуються брати (М. Стельмах);

Барвіночку зелененький, стелися низенько, А ти, милий чорнобривий, присунься близенько (з народної пісні);

Вже коли вони виїхали за село, а хмара куряви закутала віз від цікавого ока, Гашіца присунулась до Йона та торкнула його (М. Коцюбинський);

Заграє [гуцул] собі в калинову сопілку .. й до молодої Марічки присунеться плечиком (П. Козланюк);

* Образно. Діждала [хмара] нічки темної – І до гори зеленої Присунулась спочить (Л. Глібов).

4. перен., розм. Ставати ближчим до кого-, чого-небудь (про неживі предмети).

Чорний ліс ближче й ближче. Він присувається з кожним кроком, густий, нашорошений (О. Донченко);

Фронт присунувся вже зовсім близько (Я. Качура);

// тільки док. Бути розташованим поблизу чогось.

Не був він [сусідній дім] захований від дороги в своїм саді, як наше мешкання, а навпаки – присунувся ближче до неї (О. Кобилянська);

Там, де Козача гора близько присунулась до ріки, берег був крутий і сповзав у воду, оголяючи вузлувате, покручене коріння старих лип (О. Донченко).

5. тільки недок. Пас. до присува́ти, присо́вувати 1.