причитання
ПРИЧИТА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. причита́ти і слова, які вимовляють, причитаючи.
– Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки, .. ти відкопав дорогий скарб – колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками (І. Волошин);
Хлопчик уже не слухав діда і читав коневі всякі причитання: – Ах, ти блудяга! шибеник! Хіба тобі не добре б було у мене? (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причитання — причита́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- причитання — -я, с., розм. Дія за знач. причитати і слова, що їх вимовляють, причитаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причитання — Голосіння, лемент, плач Словник чужослів Павло Штепа
- причитання — Вид фольклору слов’янських народів. П. виконуються у зв’язку з наступною розлукою — під час весілля, проводів до війська, хвороби, але переважно під час похоронного та поминального обряду. Словник-довідник музичних термінів
- причитання — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- причитання — ПРИЧИТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. причита́ти і слова, які вимовляють, причитаючи. — Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки,.. Словник української мови в 11 томах