причитання

ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Жінка заголосила тим сумним голосінням, яким тужила колись моя мати над батьковою домовиною (І. Ле); Початок війни.. Коротке прощання на вигоні, чиєсь тужіння (Є. Кравченко); За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький); Плач і тужба в хаті. У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); Разючу подібність, особливо з музичного боку, виявляють, наприклад, гуцульські похоронні заводини і окремі весільні пісні з невольницькими плачами та думами (з журналу); До похоронних заводів дуже близько підходять своєю пісенною будовою історичні думи (М. Колесса); Тепер вже могла починатися справжня процедура квітчання молодих крещатим барвінком, співи дружок та причитання матерів (Ю. Смолич); І це страшне мужеське (чоловіче) голосіння, і дзвони,.. і причитування женщин (жінок), і похоронні співи священиків, і шум потоку.. — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причитання — причита́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. причитання — -я, с., розм. Дія за знач. причитати і слова, що їх вимовляють, причитаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причитання — Голосіння, лемент, плач Словник чужослів Павло Штепа
  4. причитання — Вид фольклору слов’янських народів. П. виконуються у зв’язку з наступною розлукою — під час весілля, проводів до війська, хвороби, але переважно під час похоронного та поминального обряду. Словник-довідник музичних термінів
  5. причитання — ПРИЧИТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. причита́ти і слова, які вимовляють, причитаючи. – Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки, .. Словник української мови у 20 томах
  6. причитання — ПРИЧИТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. причита́ти і слова, які вимовляють, причитаючи. — Після аспірантури ти приступив до глибокої наукової розвідки,.. Словник української мови в 11 томах