пробритий

ПРОБРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пробри́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробритий — пробри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пробритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробрити || пробрито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови