пробритий

пробри́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пробрити

|| пробрито, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробритий — пробри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пробритий — ПРОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробри́ти. Словник української мови у 20 томах