пробритий

пробри́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробрити || пробрито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробритий — ПРОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробри́ти. Словник української мови у 20 томах