пробуджуватися
ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док.
1. Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися.
Дарка кожного .. ранку пробуджувалася з надією, що побачить на небі бодай натяк на дощ (Ірина Вільде);
Пробудившись, я тихо підвівся й сів на ліжку, як і не спав (С. Васильченко);
Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав очима (К. Гордієнко);
// Опам'ятовуватися, приходити в себе.
Перша пробудилася з задуми Зіна. Вона принесла дорогому гостеві вечерю (Мирослав Ірчан);
// перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін.
В місті першими пробуджуються околиці (Ю. Мушкетик);
Пробуджуються залізниці (М. Рудь);
Північ міниться й тремтить! Давня скеля пробудилась, Став з ялиною шумить (Леся Українка).
2. перен. Виходячи зі стану спокою, застою і т. ін., ставати активнішим, дійовішим.
Народ пробудився, народ повстав... (К. Гордієнко);
Українська нація після революційних подій 1905 р. поволі пробуджувалася (з наук. літ.);
// Набувати певного вигляду, стану; оживати з настанням весни, ранку (про природу).
За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар);
Пробудилися Діброви І гаї, Пісню сонечку співають Солов'ї (Г. Бойко);
Люди ще сплять, а природа вже пробудилася (В. Кучер);
// Починати проростати (про насіння).
Отак Пробуджується літеплом насіння (М. Бажан);
Та гей, бики! Зоремо поле, Посієм яреє зерно, А спаде дощик, незабаром В землі пробудиться воно (С. Руданський).
3. перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, якості, властивості і т. ін.).
Проводжаючи поглядом Лукію, Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність (О. Гончар);
В Жменякові пробуджувалася людина-творець (М. Томчаній);
Ось уночі пробудились думки: “Спиш?” – мені крикнули і залюбки кров мою пить почали, як вампіри... (Леся Українка);
Пробудилися в Ользі нові сили, і ті нові сили викликали до життя оте сильне прагнення вибиватись на перше місце в першому ряді (Ірина Вільде).
4. тільки недок. Пас. до пробу́джувати.
(1) Пробу́джуватися (прокида́тися) / пробуди́тися (проки́нутися) від (од, зі) сну – переставати спати.
Значення в інших словниках
- пробуджуватися — пробу́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробуджуватися — див. оживати; прокидатися Словник синонімів Вусика
- пробуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., пробудитися, -буджуся, -будишся, док. 1》 Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. || Опам'ятовуватися, приходити до тями. || перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін. Пробуджуватися від сну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробуджуватися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- пробуджуватися — Пробу́джуватися, -джуюся, -джуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пробуджуватися — ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док. 1. Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. Ольга пробуджується, протирає кулачком очі (Галан, Гори.., 1956, 147); Дарка кожного.. Словник української мови в 11 томах