пробуджувати
ПРОБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., кого.
1. Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати.
Здається, заснув би втомлений чоловік, коли б не інші пісні пробуджали... (Марко Вовчок);
Те щастя, то був тільки сон. Ти голосом гу́чним Від нього мене пробудила (Леся Українка);
Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній);
* Образно. Пробудить сонце молоді сади, Підійде до вікна нової школи... (Л. Первомайський);
// Примушувати опам'ятатися, прийти в себе.
Целя сиділа, мов нежива. Пробудило її з остовпіння аж питаннє [питання] якоїсь панночки (І. Франко);
Вибухова хвиля жбурнула його з високої кручі на м'який пісок, і він скотився до самого моря. Тиха хвиля пробудила його, і він прийшов до пам'яті (В. Кучер).
2. перен. Виводячи із стану спокою, застою і т. ін., спонукати до яких-небудь дій, діяльності.
Ти се була, моя зоре! .. Ти мене до життя пробудила. Ти мені очі відкрила (Леся Українка);
Доба визвольних змагань пробудила творчий геній українського народу (з публіц. літ.).
3. перен. Викликати які-небудь думки, почуття, сприяти виникненню якихось якостей, властивостей і т. ін.
Сосни навівали дрімоту, пробуджували й хороші спогади (Ю. Бедзик);
Вперше пробудив у мене віру в свої літературні сили редактор “Киевской старины” (С. Васильченко);
В мені неспокій серце пробудило, Весіння повінь залива поля (М. Нагнибіда).
Значення в інших словниках
- пробуджувати — пробу́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пробуджувати — див. будити Словник синонімів Вусика
- пробуджувати — -ую, -уєш і рідко пробуджати, -аю, -аєш, недок., пробудити, -буджу, -будиш, док., перех. 1》 Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. || Примушувати опам'ятатися, отямитися. 2》 перен. Виводячи зі стану спокою, застою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробуджувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- пробуджувати — ПРОБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., перех. 1. Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. Словник української мови в 11 томах