пробуджувати

Значення в інших словниках

1. пробуджувати — пробу́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. пробуджувати — -ую, -уєш і рідко пробуджати, -аю, -аєш, недок., пробудити, -буджу, -будиш, док., перех. 1》 Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. || Примушувати опам'ятатися, отямитися. 2》 перен. Виводячи зі стану спокою, застою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробуджувати — ПРОБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., кого. 1. Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. Здається, заснув би втомлений чоловік, коли б не інші пісні пробуджали... Словник української мови у 20 томах
4. пробуджувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
5. пробуджувати — ПРОБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРОБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБУДИ́ТИ, буджу́, бу́диш, док., перех. 1. Примушувати кого-небудь проснутися; будити, розбуджувати. Словник української мови в 11 томах