пробуджуватися

ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док.

1. Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися.

Ольга пробуджується, протирає кулачком очі (Галан, Гори.., 1956, 147);

Дарка кожного.. ранку пробуджувалася з надією, що побачить на небі бодай натяк на дощ (Вільде, Повнол. діти, 1960, 7);

Пробудившись, я тихо підвівся й сів на ліжку, як і не спав (Вас., II, 1959, 263);

Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав очима (Горд., II, 1959, 151);

// Опам’ятовуватися, приходити в себе.

Перша пробудилася з задуми Зіна. Вона принесла дорогому гостеві вечерю (Ірчан, II, 1958, 19);

// перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін.

В місті першими пробуджуються околиці (Мушк., День.., 1967, 34);

Пробуджуються залізниці (Рудь, Дон. зорі, 1958, 50);

Північ міниться й тремтить! Давня скеля пробудилась, Став з ялиною шумить (Л. Укр., IV, 1954, 128).

Пробу́джуватися (пробуди́тися) від (од, зі) сну див. сон.

2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін., ставати більш активним, дійовим.

В період революції 1848-1849 рр. не тільки європейські монархи, але й європейські буржуа вважали російське втручання єдиним порятунком проти пролетаріату, який щойно почав пробуджуватись (Комун. маніф., 1963, 7);

Розбуркана революцією Україна пробуджувалась до повнокровного національного життя (Смолич, Мир.., 1958, 91);

Народ пробудився, народ повстав… (Горд., Чужу ниву.., 1947, 316);

Навесні 1919 року київські театри були націоналізовані, і опера, палко підтримана новим робітничим глядачем, знову пробудилася до творчого життя (Мист., 6, 1967, 11);

// Набувати певного вигляду, стану; оживати з настанням весни, ранку (про природу).

За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (Гончар, II, 1959, 200);

Пробудилися Діброви І гаї, Пісню сонечку співають Солов’ї (Бойко, Ростіть.., 1959, 11);

Люди ще сплять, а природа вже пробудилася (Кучер, Прощай.., 1957, 367);

// Починати проростати (про насіння).

Отак Пробуджується літеплом насіння (Бажан, Вибр., 1940, 178);

Та гей, бики! Зоремо поле, Посієм яреє зерно, А спаде дощик, незабаром В землі пробудиться воно (Рудан., Тв., 1959, 134).

3. перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, якості, властивості і т. ін.).

Проводжаючи поглядом Лукію, Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність (Гончар, Тронка, 1963, 201);

В Жменякові пробуджувалася людина-творець (Томч., Жменяки, 1964, 84);

Ось уночі пробудились думки: «Спиш?» — мені крикнули і залюбки кров мою пить почали, як вампіри… (Л. Укр., І, 1951, 271);

Пробудилися в Ользі нові сили, і ті нові сили викликали до життя оте сильне прагнення вибиватись на перше місце в першому ряді (Вільде, На порозі, 1955, 192).

4. тільки недок. Пас. до пробу́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуджуватися — пробу́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробуджуватися — див. оживати; прокидатися Словник синонімів Вусика
  3. пробуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., пробудитися, -буджуся, -будишся, док. 1》 Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. || Опам'ятовуватися, приходити до тями. || перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін. Пробуджуватися від сну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пробуджуватися — ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док. 1. Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. Дарка кожного .. Словник української мови у 20 томах
  5. пробуджуватися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. пробуджуватися — Пробу́джуватися, -джуюся, -джуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)