прогримотіти
ПРОГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., що і без прям. дод.
Підсил. до прогримі́ти 1–3, 5.
Прогримотів останні слова Опанас (О. Довженко);
Але гість [кінь] промчав стрілою, промайнув, прогримотів, не кивнув і головою, повернуться не схотів! (М. Рудь);
* Образно. Прогримотіла, як весняний грім, громадянська війна і покотилась далеко на південь, на українські й кубанські простори (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогримотіти — прогримоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогримотіти — -очу, -отиш і прогримотати, -очу, -очеш, док., перех. і неперех. Підсил. до прогриміти 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогримотіти — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
- прогримотіти — ПРОГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. і неперех. Підсил. до прогримі́ти 1-3, 5. Прогримотів останні слова Опанас (Довж. Словник української мови в 11 томах