прожитий
ПРОЖИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прожи́ти 1, 2, 4.
Не раз десь на самоті здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине [Дарина], мов полуду, прожиті в чужому світі роки (М. Стельмах);
Часом у душі проснеться давня радість та й та тихне .. або ж ужалить таким жалким жалем про майже страчені часи, про даремно прожиті літа (Панас Мирний);
– Яка ціна за день, по-пустому прожитий? (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Коли нарешті я .. вимочив голову в воді, мені почала вертати пам'ять прожитої ночі (І. Франко);
// у знач. ім. прожи́те, того, с. Те, що минуло.
Коли б це тодішнє прожите можна тепер прожити, яке ж сильне і самосвідоме було би воно (О. Кобилянська);
Коли рішення визріло і вкорінилось, коли відлетіли останні сумніви, старий іншими очима, очима прощання почав бачити перед собою прожите (М. Стельмах);
// прожи́то, безос. пред.
Скільки з тобою прожито, Яких не оплакано втрат! (В. Мисик);
Отак і прожито день (А. Головко).
Значення в інших словниках
- прожитий — прожи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прожитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прожити 1), 2), 4). || прожито, безос. присудк. сл. || у знач. ім. прожите, -того, с.Те, що минуло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прожитий — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
- прожитий — ПРОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прожи́ти 1, 2, 4. Не раз десь на самоті здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине [Дарина], мов полуду, прожиті в чужому світі роки (Стельмах, І, 1962, 324)... Словник української мови в 11 томах