1. Орфографічний словник української мови

прожитий

прожи́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прожити 1), 2), 4). || прожито, безос. присудк. сл. || у знач. ім. прожите, -того, с.Те, що минуло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прожитий — ПРОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прожи́ти 1, 2, 4. Не раз десь на самоті здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине [Дарина], мов полуду, прожиті в чужому світі роки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прожитий — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
  4. прожитий — ПРОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прожи́ти 1, 2, 4. Не раз десь на самоті здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине [Дарина], мов полуду, прожиті в чужому світі роки (Стельмах, І, 1962, 324)... Словник української мови в 11 томах