прокурист
ПРОКУРИ́СТ, а, ч.
Довірена особа підприємства, що має повноваження на укладання торговельних угод.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокурист — прокури́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прокурист — -а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокурист — прокури́ст (нім. Prokurist, від лат. procure – керую, веду справу від чийогось імені) в деяких капіталістичних країнах довірена особа підприємства з необмеженими повноваженнями на укладання торговельних угод. Словник іншомовних слів Мельничука