1. Орфографічний словник української мови

прокурист

прокури́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокурист — -а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокурист — ПРОКУРИ́СТ, а, ч. Довірена особа підприємства, що має повноваження на укладання торговельних угод. Словник української мови у 20 томах
  3. прокурист — прокури́ст (нім. Prokurist, від лат. procure – керую, веду справу від чийогось імені) в деяких капіталістичних країнах довірена особа підприємства з необмеженими повноваженнями на укладання торговельних угод. Словник іншомовних слів Мельничука