прокурист

прокури́ст

(нім. Prokurist, від лат. procure – керую, веду справу від чийогось імені)

в деяких капіталістичних країнах довірена особа підприємства з необмеженими повноваженнями на укладання торговельних угод.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокурист — прокури́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прокурист — -а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокурист — ПРОКУРИ́СТ, а, ч. Довірена особа підприємства, що має повноваження на укладання торговельних угод. Словник української мови у 20 томах